Автономний запас води: скільки тримати і як рахувати

Питання автономного запасу зазвичай виникає після першої довгої зупинки. До того ємність виглядає як витрата, після — як страховка, яку порахували запізно.

Тут немає нормативу, який скаже цифру за вас, як у випадку з пожежним запасом. Рахувати доводиться самим. Нижче — як це робиться, щоб не переплатити за зайві куби й не поставити ємність, якої не вистачить.

Рахуйте критичне споживання, а не повне

Головна помилка — узяти добову потребу підприємства й помножити на кількість днів. Так виходить цифра, за якою резервуар коштує як цех.

Насправді в режимі перебою підприємство не працює як завжди. Воно працює на мінімумі. Тому запас рахують від того споживання, без якого процес зупиняється або псується продукція:

• охолодження обладнання, яке не можна вимкнути миттєво;
• технологічні процеси з безперервним циклом;
• санвузли й питна вода для персоналу;
• миття обладнання після зупинки — про це забувають, а вода потрібна саме тоді.

Різниця між повним і критичним споживанням на реальних об’єктах буває дво- й триразова. Це прямо означає менший резервуар і меншу основу.

На скільки часу

Друга змінна — тривалість. Її визначають не бажанням, а двома фактами: скільки реально тривали перебої на вашій ділянці мережі й за скільки відновлюється подача.

Практичне правило: краще менший запас, який гарантовано поповнюється, ніж великий, який нема чим наповнити назад.

Самоплив: запас, що працює без електрики

Це найважливіший пункт, і його пропускають частіше за інші.

Резервуар на рівні землі без насоса не віддасть воду. Якщо перебій із водою збігається з відключенням світла — а зазвичай так і буває — запас лишається всередині ємності.

Рішення два. Перше: поставити ємність вище точки споживання, щоб вода йшла самопливом. Саме так працюють водонапірні вежі, і модульні резервуари застосовують у цій ролі. Друге: завести насос на генератор або ДБЖ, якщо висоту забезпечити неможливо.

Вирішувати це треба до замовлення, бо від цього залежить і місце, і обв’язка, і діаметр патрубків.

Одна ємність чи дві

Той самий аргумент, що й у пожежних резервуарах: ємність треба періодично оглядати зсередини й промивати, а для цього її спорожняють. З одним резервуаром на час робіт запасу немає.

Поділ навпіл дає ще одну можливість: тримати в одній ємності технічну воду, а в другій — питну, з різною обв’язкою.

Пожежний і господарський запас в одній ємності

Якщо об’єкт зобов’язаний мати пожежний запас, часто вигідніше зробити одну суміщену ємність, ніж дві окремі. Пожежний об’єм лишається недоторканим за рахунок висоти розташування водозабірного патрубка, а вище нього працює господарський запас, який постійно оновлюється.

Додатковий плюс для питної води: такий запас не застоюється. Саме так зроблено резервуар на 500 м³ для пансіонату в Затоці.

Де поставити, якщо місця немає

На діючому підприємстві вільної площі зазвичай немає. Варіантів більше, ніж здається: збірну конструкцію збирають усередині будівлі, у підвалі, у технічному приміщенні, на ділянці між корпусами — деталі заносять через звичайні двері, кран і зварювання не потрібні. Як це виглядає на практиці — у статті про резервуар у підвалі або всередині будівлі.

Якщо площі немає зовсім, запас ховають під землю — тоді на поверхні лишається тільки люк обслуговування.

Чотири речі, які забувають

Поповнення. Резервуар має не лише віддати запас, а й наповнитись назад. Якщо джерело не дає потрібної витрати, збільшення об’єму не допомагає.

Контроль рівня. Без датчиків рівня ви дізнаєтесь про стан запасу тоді, коли він знадобиться. Це недорога позиція, яку варто закласти одразу.

Оновлення води. Запас, що стоїть місяцями, потребує або періодичного оновлення, або врахування цього в комплектації — як у пожежних ємностях.

Зима. Якщо запас стоїть нерухомо й надворі, без утеплення й підігріву він промерзне саме тоді, коли знадобиться.

Що надіслати для розрахунку

1. Критичне споживання на добу й на скільки діб потрібен запас.
2. Витрата джерела для поповнення.
3. Чи потрібен самоплив і який перепад висот можливий.
4. Чи має запас закривати пожежні вимоги.
5. Місце: відкритий майданчик, приміщення чи підземне виконання.

Більше про цей напрям — на сторінці резервуарів для водопостачання. Розрахунок: (050)-733-73-20, (073)-733-73-20.